Юлия Тимошенко приказала давить малый бизнес

КМУ, в роли Тимошенко, выдал постанову под № 366 от 14 апреля 2009 г. "Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування" ключевым моментом которой является увеличение сбора в ПФУ на 123грн., (по расчетам на 6 мая 2009г.) если ЧП на едином налоге, т.е. к вашим 200 грн. вы будите дополнительно платить еще 123 грн. Тем самым пани Тимошенко еще туже затянула зашморг на шее предпринимателей, которые и так, в кризисе, еле, еле сводят концы с концами. Но видимо ей (Тимошенко), особо наплевать на людей, ей важно наполнить, за счет предпринимателей, бюджет Украины на 1,8 млр. грн. и как обычно профукать деньги, пропиариться. Вспомнить хотя бы недавние ролики на ТВ, где она говорит, что всем горнякам она выплати з/п. Тогда вопрос: так чего ж вы, Юлия Владимировна, не настояли чтобы сегодня, 6 мая 2009г., на заседании КМУ, министр труда отчиталась перед вами и людьми, о том, что все задолженности по з/п погашены?

В Европе, например, правительство специально ослабляет налоговое давление, чтобы бизнес выжил, а у нас как в .... (нет слов).

Так вот, Юлия Владимировна, вы не учли, что ваших постанов веет душком "злочинних наказів", но народ не дремлет, народ заставит вас ответить перед законом в судах.
Внимание всем кто не хочет кормить правительство Тимошенко, вот исковое заявление в суд, подавайте их, "разом нас багато, нас не подолати":

Окружний адміністративний суд
міста Києва
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
Позивач:
Фізична особа-підприємець
_________________________,
Поштова адреса:
__________________________________
Номер засобу зв'язку:
телефон ____________
Адреса електронної пошти: _________

Відповідач:
Кабінет Міністрів України
Поштова адреса:
01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2
Номер засобу зв'язку:
телефон +38 (044) 254-05-84
Адреса електронної пошти: pr@kmu.gov.ua

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року №366 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування»

Я, ____________________, є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії ___ №______ (копія додається).
Здійснюючи підприємницьку діяльність я одержав у встановленому порядку свідоцтво про сплату єдиного податку серії __ №____ з терміном дії свідоцтва на 2009 рік (копія додається).
14 квітня 2009 року Кабінетом Міністрів України (далі – Відповідач) було прийнято постанову №366 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» (далі – Постанова №366). Згідно пункту 3 Постанови №366 вона набирає чинності з 1 травня 2009 року.
Пунктом 1 Постанови №366 передбачено таке: «1. Установити, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування … єдиний податок) … сплачують страхові внески в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини … єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менш як один мінімальний розмір страхового внеску за кожну особу…».
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (далі- КАС України) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Враховуючи, що я є підприємцем і платником єдиного податку, а Постанова №366 буде застосована в тому числі і щодо мене, то я вирішив оскаржити її в судовому порядку, оскільки вважаю, що вона є незаконною, притиправною та має бути визнана нечинною, що підтверджується та необхідність у чому обумовлені наступним.
Незаконність Постанови №366 підтверджується тим, що Відповідач при її прийнятті порушив вимоги чинних в Україні законів, зокрема:
1) Конституції України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року;
2) Указу Президента України 12 травня 1998 року № 456/98 «Про державну підтримку малого підприємництва»;
3) Указу Президента від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»;
4) Закону України від 16 травня 2008 року № 279-VI «Про Кабінет Міністрів України»;
5) Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
6) Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»;
7) Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII;
8) Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

1. Щодо порушень Конституції України
Дії Відповідача щодо прийняття Постанови №366 не узгоджуються й порушують, а Постанова №366 суперечить наступним нормам Конституції України:

• Статті 8, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. А тому, було порушено моє право, як суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи на сплату єдиного податку замість сплати визначених податків та зборів. Відповідно до пункту 4.1. Рішення Конституційного Суду України по справі №1-33/2004 від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. В той же час, прийнявши Постанову №366, як нормативно-правовий акт, Відповідач порушив мої прав як підприємця щодо особливостей застосування спрощеної системи оподаткування (єдиного податку), встановивши додаткові відрахування (сплату стахових внесків) до Пенсійного фонду України;
• Частини другої статті 92, згідно якої виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори. Таким чином, оскільки Постанова №366 є актом Кабінету Міністрів України і не є Законом, то і встановлювати додаткові відрахування (сплату страхових внесків) до Пенсійного фонду України (крім тих, що відраховуються за приписами Указу Президента України №727/98) Відповідач не мав права й повноважень;
• Частини другої статті 19, яка визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порушення даної норми підтверджується викладеними обставинами щодо статті 92 Конституції України, оскільки Відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто по суті прийняв нормативно-правовий акт, якого не мав права приймати, оскільки питання щодо визначення податків і зборів не віднесено до його компетенції й повноважень;
• Частини першої статті 117, відповідно до якої Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. З огляду на вказане вище таких повноважень щодо прийняття Постанови №366 Відповідач не мав.

2. Щодо порушень Указу Президента України 12 травня 1998 року №456/98 «Про державну підтримку малого підприємництва»
Як вбачається із преамбули данного Указу він виданий відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. За змістом вказаної норми Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.
Відповідач прийнявши Постанову №366 порушив наступні вимоги Указу Президента України № 456/98:

• Пункт 1, яким встановлено, що необхідно вважати підтримку малого підприємництва одним з найважливіших завдань державної політики, яку здійснювати за такими напрямами: запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Натомість Відповідач, нехтуючи зазначеними приписами, своєю Постановою №366 ввів додаткові, крім передбачених для платників єдиного податку, відрахування (сплату страхових внесків) до Пенсійного фонду України, що жодним чином не свідчить про підтримку малого підприємництва одним з найважливіших завдань державної політики, і не забезпечує реалізацію права особи на сплату єдиного податку, а лише посилює нічим необгрунтоване податкове навантаження;
• Пункт 5, згідно якого для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, застосовується пільгове оподаткування. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності передбачає: заміну сплати встановлених законодавством податків і обов'язкових платежів сплатою єдиного податку. З огляду на норми, які запроваджуються Постановою №366, Відповідач навпаки встановлює додаткові, ніж визначено законодавством щодо спрощеної системи оподаткування, відрахування (страхові внески) до Пенсійного фонду України.

3. Щодо порушень Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Постанова №366 є такоє незаконною з огляду на порушення таких норм Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98, який також було видано відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України:

• Частина сьома пункту 2, якою передбачається, що відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Пенсійного фонду України - 42 відсотки. Натомість , Відповідач своєю Постановою №366 зобов`язує платників єдиного податку сплачувати додаткові страхові внески;
• Пункт 6, що визначає суб'єкта малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, таким, що не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, Постановою №366 було введено не передбачені відрахування (страхові внески) до Пенсійного фонду України, від сплати яких платник єдиного податку звільнений.

4. Про порушення Закону України «Про Кабінет Міністрів України»
Відповідачем не були дотримані і такі норми Закону від 16 травня 2008 року № 279-VI:

• Частини перша та друга статті 3, відповідно до яких діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, факт прийняття Постанови №366 свідчить про те, що діяльність Відповідача щодо її прийняття не грунтувалась на вказаних принципах, оскільки прийняння актів законодавства щодо податків та зборів належить до компетенції та повноважень Верховної Ради України;
• Частина перша статті 19, яка передбачає, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України. Натомість прийняття Постанови №366 підтверджує нехтування вказаними вище нормами Конституції України, законів України та актів Президента України;
• Частина перша статті 52, згідно якої Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Але ж Відповідач видав Постанову №366 не на основі, а всупереч вказаним нормативно-правовим актам.

5. Про порушення Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Згідно пункту 4 частини восьмої Прикінцевих положень (Розділ XV ) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі
При цьому, відповідно до частини другої статті 5 вказаного Закону виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Наведене свідчить, що Відповідач, всупереч вимог наведеного Закону від 09 липня 2003 року №1058-IV, прийняв Постанову №366 і фактично визначив порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків підприємцями, які сплачують єдиний податок. Але цього Відповідач не мав права робити, чим, крім іншого) порушив вимоги частини другої статті 19 Конституції України, про що було вказано вище.

6. Щодо порушень Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»
Пунктом 9.12.3 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування. Приписи даного Закону також не уповноважували Відповідача приймати такі нормативно-правові акти, як Постанова №366.
Таким чином, Постанова 366 є незаконною також у зв’язку із неузгодженістю з нормами цього Закону.

7. Про порушення Закону України «Про систему оподаткування»
Постанова №366 суперечить наступним вимогам Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII:

• Стаття 1, яка визначає, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування;
• Стаття 3, якою обумовлені принципи побудови системи оподаткування, до яких вдноситься: компетенція, як встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;
• Стаття 7, що передбачає порядок встановлення податкових ставок;
• Частини першої статті 17, згідно якої Сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

8. Щодо порушень Господарського кодексу України
Порушеннями Господарського кодексу України, які мають місце через прийняття Постанови №366, є порушення:

• Частини першої статті 7, яка передбачає, що одним із основних напрямків економічної політики, що визначаються державою, є: податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів;
• Частини першої статті 17, відповідно до якої система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, можна зробити висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки Постанова №366 є незаконною.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованої Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. З урахуванням норми, що міститься в частині першій статті 2 КАС України саме такого розгляду моєї справи я наразі потребую.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 7, частиною другою статті 18, частиною третьою статті 19, частиною другою статті 71 та статтею 171 КАС України, -

ПРОШУ:

1. Прийняти до розгляду даний адміністративний позов.
2. В порядку забезпечення позову зупинити дію Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 366 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» до набрання судовим рішенням законної сили.
3. Зобов'язати Відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 366 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» у виданні «Урядовий кур’єр».
4. Задовольнити мій адміністративний позов повністю.
5. Визнати незаконною (протиправною) та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року №366 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування».
6. Стягнути з Державного бюджету України на мою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.


ДОДАТКИ:
Перелік документів та інших матеріалів, що додаються:
№ з/п Найменування документів та інших матеріалів, що додаються Кількість примірників Кількість аркушів
1. Копія позовної заяви від 30.04.2009 «Про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року №366 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» 1 7
2. Копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія ___ №______ 2 2
3. Копія свідоцтва про сплату єдиного податку серії __ №___ з терміном дії свідоцтва на 2009 рік 2 2
4. Документ про сплату судового збору – оригінал квитанції №__ від 30.04.2009, видана АБ «__» 1 1

Позивач _____________________

P.S. Шо то наш гарант Конституции молчит, "АУУУУУУУ!!!!! Виктор Андреевич, вы где? Наверно разъезжаете по культурным заходам? А нас тут обмануть пытаются. Как ВР приняла постанову про выборы, так вы сразу же били себя в грудь и кричали, что это не конституционно, а теперь чего ж молчите? Ах ну да, совсем забыл, как не свое, так не жалко."